Що обов'язково потрібно робити під час лікування корости

Ми робимо все, щоб максимально допомогти кожній людині, яка потребує консультації і консультуємо щоденно онлайн десятки людей. Ми поруч!

А сьогодні продовження нашого посту про найбільш поширене контактно-інфекційне захворювання під час війни - коросту.

Давайте більш детально розберемо важливий елемент – санітарно-профілактичні заходи, які ОБОВ’ЯЗКОВО ПОВИННІ ПРОВОДИТИСЯ під час лікування.

Якщо у вас чи у члена вашої родини встановлено діагноз короста, то всім членам родини слід провести профілактичну одноразову обробку тими самим препаратами, що використовуються для лікування.

Також краще уникати тісного контакта безпосередньо з хворим, та сумісного використання предметів побуту (рушники, одяг, м'які іграшки, постільна білизна). Також слід пам’ятати про обов’язкове проведення поточної дезінфекції, яка включає в себе:

• щоденне провітрювання приміщення;
• щоденне проведення вологого прибирання;
• щоденна зміна одягу і натільної білизни, їх кип’ятіння або прання при температурі 60С та наступне прасування; так само потрібно зробити з постільною білизною і рушниками на початку та в кінці лікування;
• невеликі за розміром речі, з якими контактував хворий (взуття, м’які іграшки, тощо) можна герметично запакувати в окремі поліетиленові пакети та залишити в морозильній камері на добу чи витримати їх сухими в поліетиленових пакетах при кімнатній температурі (бажано більше 20 С) протягом 4-7 днів;
• речі, які не можна кип’ятити, прати або обробляти пароочищувачем, рекомендується обробляти антисептичними речовинами. Крім кімнати, де проживає хворий, також дезінфекція проводиться у всіх житлових кімнатах. Столи і предмети інтер’єру, до яких торкається заражена людина, обробляються мильним содовим розчином (2%) або розчином хлорного вапна.

Дезінфекція при корості не простий та тривалий процес. Вона проводиться мінімум два рази: в період лікування та після закінчення курсу лікування. Заключне знезараження дозволяє запобігти рецидиву захворювання, а також вберегти інших людей від можливості зараження. Якщо поточну дезінфекцію можна проводити самостійно, то заключні дії знезараження краще довірити спеціалістам. Обумовлено це тим, що заключне очищення повинно включати в себе обробку спального місця, меблів, штор, тюлі, килима. Найбільш ефективним засобом є використання пароочищувача.

Заключне знезараження найчастіше проводиться тільки в місцях громадського призначення. Воно включає в себе:

• миття всіх поверхонь дезінфікуючим засобом, наприклад, розчином соди з рідким милом;
• замочування предметів догляду за пацієнтом у дезінфекційних засобах (вапняк хлору, Дезактин);
• знезараження предметів ванни і туалету з допомогою побутової хімії;
• заключне кип’ятіння чи прання, прасування одягу, постільної білизни, рушників;
• заключна дезінфекція взуття з допомогою тампонів, змочених у формаліні 10%, чи за допомогою використання поліетиленових пакетів;
• дезінфекція пацієнта та осіб, які з ним контактували.

Для дезінфекції можна використовувати антисептичні засоби, наприклад, Манорм , Лізоформ або розчини на його основі.